Сергій Нечипоренко – український художник, майстер декоративного ткацтва, відомий своїми внесками у розвиток народного мистецтва та художнього текстилю.

Народився 19 жовтня 1922 року в селі Пролетарському (нині Поліське Новгород-Сіверського району Чернігівської області). У 1941 році закінчив Кролевецький художньо-промисловий технікум, де його наставниками були М. Дяченко, І. Дзюба, В. Маслов. Брав участь у німецько-радянській війні.

Після війни Сергій Нечипоренко закінчив Всесоюзний інститут текстильної та легкої промисловості у Москві. Працював у Науково-дослідному інституті художньої промисловості при Академії архітектури України, а також викладав у Київському республіканському художньо-промисловому училищі. З 1950 року працював у Центральній художньо-експериментальній і науково-дослідній лабораторії Укрхудожпрому.

Нечипоренко спеціалізувався на створенні килимів та гобеленів, які вирізнялися майстерною технікою, вишуканим колористичним рішенням і поєднанням традиційних українських орнаментів з модерністськими мотивами. У його роботах відчутне гармонійне поєднання народного спадку з новаторським підходом до декоративного мистецтва.

Сергій Нечипоренко брав участь у численних виставках декоративного мистецтва в Україні та за кордоном, де його роботи отримали високу оцінку за оригінальність та майстерність виконання. Його творчість стала важливою частиною українського мистецького процесу ХХ століття, зберігаючи національну ідентичність та популяризуючи українське ткацтво у світі.

Сергій Нечипоренко був професором Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Жив у Києві на проспекті Берестейському. Помер 5 грудня 2014 року, залишивши по собі вагомий спадок у сфері декоративного мистецтва та педагогіки.