Це одне з найстаріших і найчисленніших зібрань в Україні. Воно репрезентує писанкарство кінця ХІХ – ХХ ст. Писанки ─ самобутнє явище народної творчості, в якому сконцентровані вершинні мотиви української народної орнаментики з надзвичайно гармонійною системою кольорових сполучень, високою культурою розпису.

Декорування пташиних яєць виникло ще задовго до прийняття християнства. Народні обряди були пов’язані з символікою яйця як персоніфікації сонця, життя, краси, охоронної та цілющої сили, здоров’я. Вони перейшли у християнську літургію і стали символами відродження та воскресіння.

Крім народних писанок, виготовлених з натурального курячого яйця та розписаних за допомогою воску, а також мальованок і дряпинок, в експозиції представлені дерев’яні писанки, інкрустовані металом, бісером, перламутром; страусині (з релігійними сюжетами); скляні та оплетені бісером.

Експонуються також предмети культу та Великодні яйця Києво-Межигірської фаянсової фабрики (1798 – 1877), прикрашені рослинними мотивами, релігійними сценами та пейзажами, виконаними в техніці друку.

У музейній експозиції представлено народну писанку Київщини, Чернігівщини, Поділля, Прикарпаття та Буковини кінця ХІХ ─ ХХ ст. В межах кожного регіону надається варіантність писанкових орнаментальних мотивів.

Авторська писанка кінця ХХ ст. ─ це роботи Ю. Безпалька, Я. Ратушняк, Г. Коб’юк,
Г. Вінтоняк, Л. Пашкевич, А. Пушкарьова, Л. Ктиторової, Т. Влененко та художників із діаспори – Т. Осадци, К. Ніколаєнко, Д. Карлуки (США), Ю. та М. Сиротюків (Бразилія).